Україна та США підписали меморандум щодо угоди про корисні копалини. Це ще не фінальна угода про створення спільного інвестиційного фонду, який поповнюватиметься від розробки українських надр, – її укладуть не раніше ніж наступного тижня (21-27 квітня).
Нинішній меморандум – це короткий рамковий документ. “Сьогодні зробили крок до спільної зі США угоди про економічне партнерство. Україна та Сполучені Штати Америки підписали меморандум, який засвідчує конструктивну спільну роботу наших команд і намір фіналізувати й укласти угоду, яка буде вигідна обом нашим народам”, – повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Саме вона підписала документ в онлайн-форматі як представниця України. Меморандум з американської сторони підписав міністр фінансів США Скотт Бессент.
Свириденко додала, що в майбутньому буде створений фонд інвестицій для відбудови України. Ця угода має стати основою взаємовигідного партнерства Києва та Вашингтона.
“Саме з такою метою команди працюють над документом. Важливо, що ми підтверджуємо нашими домовленостями прагнення американського народу інвестувати разом з українським народом у вільну, суверенну та безпечну Україну. Попереду – фіналізація тексту угоди та її підписання. А далі – ратифікація парламентами”, – пояснила урядовиця.
Як заявляв заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка, підписання меморандуму, а не фінальної угоди, було запропоноване американською стороною та є проміжним результатом останніх раундів переговорів.
Повну угоду буде укладено пізніше, пояснював Качка. “З 24 квітня відновляться переговори в режимі особистих зустрічей. Тому остаточного тесту угоди цього тижня (до 20 квітня. – Ред.) ще не буде”, – зазначав представник Мінекономіки.
Зокрема, під час перемовин ще не обговорювали конкретного прибутку, який хотіли б отримати США. Попри це, ЗМІ вже писали, що Штати більше не вимагають від України 300 млрд дол. “боргу” за минулу допомогу. За неофіційними даними, ця сума могла знизитися до 100 млрд доларів.
Раніше Юлія Свириденко також говорила про прогрес у “ресурсних” переговорах зі США. Після меморандуму має бути укладена головна угода – про економічне партнерство та створення фонду інвестицій у відновлення України.
Вже на етапі укладання меморандуму відбувається фіналізація конкретних пунктів повної угоди. “Багато вже опрацьовано, і рівень угоди має бути досить високим“, – наголосили в українській делегації.
Меморандум не потребує згоди українського парламенту. А ось остаточний документ про фонд із конкретними умовами вже буде винесено на ратифікацію до Верховної Ради України.
Рідкісноземельні метали й не тільки: як США та Україна намагалися укласти угоду
Президент України Володимир Зеленський мав підписати угоду про рідкісноземельні метали у вигляді меморандуму ще 28 лютого. Однак через дипломатичну суперечку, що виникла просто в Білому домі між Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, документ не було підписано.
Коли переговори відновилися, замість меморандуму Вашингтон запропонував одразу укласти повноцінний договір, який передбачає контроль США над енергетичною та видобувною галузями України. 1 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що Україна отримала оновлену угоду та розпочала консультації з американською стороною щодо тексту документа.
У ньому виявилося ще більше вимог, ніж було раніше – тепер угода охоплювала не лише рідкісноземельні метали, а й усі мінеральні ресурси України. Однак у Білому домі прибрали вимогу передати до американського управління атомні АЕС України.
11 квітня українська делегація прибула до Вашингтона для участі в новому раунді переговорів про “ресурсну” угоду. Українська влада запевняла, що партнерство з Вашингтоном не завадить європейському курсу й не суперечитиме умовам Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), і ця умова є “червоною лінією №1” для української сторони.
Трохи пізніше в американських медіа з’явилася і нова чернетка угоди про корисні копалини, зокрема рідкісноземельні метали. У ймовірному фінальному документі немає гарантій безпеки для України, натомість є зобов’язання “відшкодувати” Штатам отриману раніше фінансову та військову допомогу.
При цьому могло йтися про той самий варіант угоди, про який розповідав український нардеп Ярослав Железняк (“Голос”), називаючи його “жахом”. Принаймні у варіанті від американських ЗМІ також містилися такі пункти:
- Україна має віддавати половину прибутку від розробки природних ресурсів до фонду, який контролює США;
- в угоді немає “жодного слова” щодо гарантій безпеки для України;
- Штати матимуть “право першої пропозиції” щодо нових проєктів в Україні та право вето на продаж українських ресурсів третім країнам;
- у перший рік дії угоди Україні буде заборонено пропонувати третім особам будь-які інвестиційні проєкти з вигіднішими фінансовими чи економічними умовами, ніж ті, що пропонуються США.
Втім, у ЗМІ також повідомляли, що США вимагають вилучати весь прибуток із фонду, поки Україна не поверне всю отриману допомогу за час війни, а також додаватиме до неї 4% річних. Прибуток від фонду має бути реінвестований в українські проєкти з видобутку корисних копалин, хоча точна частка такого прибутку залишається незрозумілою.
Пізніше з’явилися непідтверджені дані про ще більш нову версію угоди. У цьому проєкті попередня військова допомога США вже нібито взагалі не визнається як борг України.
“Основні юридичні моменти майже узгоджені. Якщо все піде так швидко та конструктивно, угода принесе економічні результати обом країнам“, – зазначав також президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 16 квітня.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Кабінет міністрів виділив 113 млн грн із резервного фонду держбюджету на підготовку проєкту угоди України та США щодо копалин. Гроші буде витрачено на консультаційні послуги.
Джерело: OBOZ.UA
