Україна та Росія виявляють "гнучкість" у питанні територій напередодні переговорів, – BBC

Україна та Росія в приватних бесідах демонструють "деяку гнучкість" у рамках переговорного процесу щодо того, хто контролюватиме східні регіони України в післявоєнному сценарії.

Ці заяви пролунали напередодні зустрічі в Абу-Дабі, пише BBC. Зять Дональда Трампа та один із членів американської делегації Джаред Кушнер заявив, що переговори будуть зосереджені на вирішенні "післявоєнних питань безпеки" як Росії, так і України.

"Важливою частиною цього процесу є спонукання всіх сторін почати серйозно думати про те, що буде після війни", – зазначив він. Але, як пишуть ЗМІ, позиції Москви та Києва щодо завершення самого конфлікту залишаються далекими одна від одної.

Один із ключових пунктів розбіжностей стосується Донецької області України, яка зараз здебільшого окупована Росією. Москва вимагає, щоб Україна віддала ті частини Донецької області, які вона ще утримує, тоді як Київ хоче заморозити лінію зіткнення, щоб зберегти контроль над цими ділянками, які, за його словами, мають ключове значення для майбутньої безпеки країни.

Хоча жодна зі сторін не відступає від своїх вимог, американський чиновник, який виступив напередодні переговорів, зазначив, що це лише публічні позиції, а в приватних розмовах Москва і Київ виявляють "дещо гнучкості".

Втім, він визнав, що це питання не вдасться вирішити без обговорення нової "архітектури безпеки". "Вони не вирішать питання Донецької області та територіальне питання, доки не знатимуть, якою буде архітектура безпеки після війни, – зазначив чиновник. – І майте на увазі, нам не вдасться остаточно вирішити одне без іншого".

Для України післявоєнна "архітектура безпеки" може включати гарантії того, що союзники прийдуть їй на допомогу, якщо на неї знову нападуть. Для Росії це може бути її давньою амбіцією – побачити відступ НАТО зі Східної Європи, що викликало б серйозну тривогу у європейців.

Запропонована основа передбачає консультації з питань безпеки та "гарячі лінії" для зв’язку у разі кризи, а також "взаємні заходи деескалації" між двома сторонами. Чиновники також згадали про можливість відновлення роботи Ради "Росія-НАТО", діяльність якої значною мірою була призупинена з 2022 року.

Останній раунд тристоронніх переговорів, який відбувся в Женеві в лютому, завершився без прориву. Незабаром після цього війна США та Ізраїлю проти Ірану відвернула увагу Вашингтона від України, і більше жодних переговорів не було.

Європейці наполягають на участі в переговорному процесі

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала залучити союзників по НАТО та країни-члени ЄС до будь-яких "змістовних обговорень архітектури безпеки Європи". Президент України Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що Київ хоче бачити Європу частиною переговорів.

Американський чиновник зазначив, що США запропонують перейти до багатостороннього формату за участю європейців. "Сподіваємося, що зможемо переконати росіян", – заявив він, визнавши при цьому, що "у росіян залишився неприємний осад від спілкування з європейцями".

Інші новини про переговори

Раніше УНІАН повідомляв, що Росія відправила на переговори з Україною керівників ФСБ, які готували вторгнення. Загалом експертна група російської делегації налічує 11 осіб. Окрім представників ФСБ, до неї увійшли співробітники Генерального штабу РФ, Міністерства закордонних справ та адміністрації президента Росії.

Крім того, ми також розповідали, чого очікують у США від переговорів в Абу-Дабі. "Ескалація російських атак на українські міста та відмова Путіна погодитися на перемир’я ставлять під сумнів перспективи досягнення суттєвого прогресу", – йдеться у статті Axios.