У РФ тепер є нова слабкість, і Україна успішно нею користується: аналітик про удар по Москві

Масовані українські удари далекобійними безпілотниками по території Росії демонструють, що Москва поступово стикається з тією ж проблемою, з якою Україна бореться протягом усієї повномасштабної війни, - обмеженими можливостями протиповітряної оборони. Про це йдеться в аналізі німецького військового експерта і дослідника ракетних технологій Фабіана Гоффмана на шпальтах Missile Matters.

За його словами, атака 18 червня на нафтопереробний завод у районі Капотня, що приблизно за 15 кілометрів від центру російської столиці, стала одним із найуспішніших українських далекобійних ударів на сьогодні. Вона також свідчить про ширші зміни у балансі ударної війни між Росією та Україною, демонструючи, що невблаганна логіка проповітряної оборони, з якою Україна бореться вже кілька років, нарешті почала переслідувати і Росію.

Гоффман пояснив, що ця атака не виникла на порожньому місці - їй передували місяці систематичних українських ударів по наземній мережі російської протиповітряної оборони, що помітно послабили рівні захисту, які прикривали підступи до Москви.

"Найбільших втрат зазнали радари. У період із березня по травень Генеральний штаб України повідомляв про пошкодження 24 радіолокаційних систем лише в окупованому Криму. У квітні було уражено ще 25 систем ППО, причому радари знову становили найбільшу категорію втрат, поряд із системами "Тор", "Бук", "Оса" та "Панцир"", - нагадав автор.

Крім того, пише він, за цей самий період внаслідок ударів поблизу Севастополя, Євпаторії та Дальнього були знищені компоненти систем С-400 і С-300В, зокрема радари наведення, оглядові радари та пускові установки.

Також СБК заявляла, що її підрозділ "Альфа" у 2025 році знищив або вивів із ладу приблизно половину діючого російського парку систем "Панцир-С". Як наголосив Гоффман, незалежно підтвердити цю цифру неможливо, але загалом вона відповідає підтвердженій кількості втрат - 45 систем "Панцир" (пошкоджених або знищених) із 2022 року, причому останніми місяцями ця кількість зростала швидше.

"Сукупний результат цих втрат - система ППО з меншою кількістю неушкоджених рівнів оборони та слабшим покриттям сенсорів, які забезпечують наведення тих перехоплювачів, що залишилися", - зазначив аналітик.

Тому, йдеться у статті, системи протиповітряної та протиракетної оборони, які ще функціонують, тепер Росії доводиться розподіляти на дедалі більшій території, оскільки дальність українських ударних систем зростає, а кількість можливих напрямків атак збільшується.

Дефіцит ракет-перехоплювачів

За словами Гоффмана, ще донедавна нестача ракет-перехоплювачів обговорювалася майже виключно як проблема України. Однак тепер, схоже, нестача ракет до ППО дедалі більше впливає і на Росію. Він зауважив, що перші суттєві повідомлення про те, що перехоплювачі стають серйозною проблемою для РФ, з’явилися у листопаді 2025 року, коли було помічено, що окупанти наземні пускові установки "Оса-АКМ" заряджають застарілими морськими ракетами 9М33М, а також на комплексах "Бук" було лише по одній-дві ракети.

"У грудні того ж року аналіз Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) дійшов висновку, що Росія витрачає більше ракет-перехоплювачів для ППО, ніж виробляє. У квітні цього року ознаки занепокоєння стали ще помітнішими, коли російські військові блогери повідомили про серйозну нестачу ракет для протиповітряної оборони, особливо для систем "Панцир"", - нагадав експерт.

Він наголосив, що це відбувалося на тлі того, що Росія продовжувала утримувати й навіть розширювати щільне кільце повітряної та протиракетної оборони навколо Москви, яке включає системи як малої, так і великої дальності. Ймовірно, на думку Гоффмана, це додатково поглинало резервні запаси ракет, окрім уже витрачених.

Він звернув увагу, що останнім часом також почали з’являтися повідомлення про можливу нестачу перехоплювачів для систем С-300 і С-400. Утім, як наголосив, підтвердити ці дані з відкритих джерел надзвичайно складно, оскільки порівняно із Заходом немає аналогічного рівня доступу до інформації про російську оборонну промисловість.

"Водночас відомо, що Росія, ймовірно, накопичила десятки тисяч перехоплювачів за весь термін експлуатації систем "Панцир", С-300/400 та інших комплексів ППО. Однак останні кілька років рівень їхнього використання був дуже високим", - пише він.

Зокрема, за його словами, Росія переобладнала тисячі ракет-перехоплювачів у ракети класу "земля - земля", намагаючись таким чином додатково перевантажити українську систему протиракетної оборони. 

Також відомо, що виробництво російських перехоплювачів і ударної зброї залежить від західної мікроелектроніки, яку отримують через ті самі вузькі мережі обходу санкцій, а не через окремі спеціалізовані ланцюги постачання.

"Існує також значний виробничий перетин між наступальними та оборонними ракетами - у сфері твердого ракетного палива та вибухових речовин для бойових частин. З огляду на те, що Росія продовжує інвестувати у виробництво далекобійних дронів, крилатих і балістичних ракет, логічно припустити, що це відбувається за рахунок пропорційного зростання виробництва ракет-перехоплювачів", - пише він.

Нова війна дронів і ракет

Гоффман зазначив що Росія дедалі більше стикається з "невблаганною логікою" протиракетної оборони: атакуючі системи часто дешевші й численніші, ніж засоби їхнього перехоплення.

Він наголосив, що Україна бореться з цією проблемою вже багато років. Крім того, йдеться у матеріалі, в останні місяці Сполучені Штати, Ізраїль і країни Перської затоки теж відчули її на власному досвіді, а європейські держави зіткнулися б із такою ж ситуацією у разі війни з Росією. Тепер же аналогічний виклик постає перед Москвою.

Експерт зазначає, що світ входить у період поширення далекобійних ударних можливостей, коли дедалі більше країн отримують доступ до ракет і безпілотників великої дальності, і  без технологічного прориву у сфері оборони, який змінив би баланс між атакою та захистом, системи ППО можуть не встигати за новими загрозами.

"Якщо війни та конфлікти не завершуватимуться швидко - протягом днів або тижнів після початку - арсенали протиракетної оборони просто не зможуть встигати за загрозами, принаймні з найскладнішими з них", - підсумував автор аналізу.

Атака на Москву

Як повідомляв раніше УНІАН, у ніч на 18 червня українські дрони вдруге за тиждень уразили Московський нафтопереробний завод. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю масовану атаку, зазначив, що це "цілком справедлива відповідь на російські удари по наших містах і громадах та ще один важливий результат роботи наших воїнів по об’єктах, які забезпечують російську воєнну машину".

20 червня з'явилися супутникові знімки Московського НПЗ після атаки дронів. Вони засвідчили ураження установки первинної переробки нафти АВТ-6, комбінованої установки переробки нафти, трьох резервуарів 10 000 куб. м, одного - 30 000 куб. м. Два резервуари РВС (30 тис і 10 тис) повністю знищено.