Кінець соціалізму: під тиском США на Кубі оголосили "перебудову"

Законодавці Куби одноголосно схвалили масштабні реформи, підтримані Комуністичною партією та колишнім лідером Раулем Кастро, які передбачають приватизацію значної частини соціалістичної економіки. Про це повідомляє Reuters.

Йдеться про пакет із понад 175 заходами, які представив прем’єр-міністр країни Мануель Марреро. Ці заходи, якщо їх буде реалізовано в ухваленому вигляді, стануть найбільшою зміною соціалістичної моделі Куби з часів революції 1959 року та означатимуть фактичний перехід до ринкової економіки.

Реформи передбачають перетворення державних підприємств на приватні комерційні структури з акціями та частками власності. Вони також дозволяють приватним банкам увійти до фінансового сектору Куби, який раніше був повністю підконтрольний державі.

Крім того, реформи передбачають "продаж державної власності національним і іноземним юридичним і фізичним особам, включно з кубинцями, які проживають за кордоном". Це суттєва зміна для країни, де держава традиційно контролювала землю та промисловість.

Президент Куби Мігель Діас-Канель у промові перед голосуванням 18 червня закликав законодавців зберігати віру в соціалістичне минуле Куби.

"Питання, яке тут обговорюється, – це дилема того, як продовжити процес соціалістичного будівництва, який зазнав найдовшої в історії блокади з боку найпотужнішої країни світу", – сказав він, додавши, що його країна не "відмовляється від соціалізму".

Прем’єр-міністр заявив законодавцям, що ці заходи визнають ринок як "інструмент ефективного розподілу ресурсів". Він також подав ці зміни як такі, що відповідають соціалістичним кореням Куби.

"Оновлення економічної та соціальної моделі має головну мету – покращення якості життя наших співвітчизників", – заявив прем’єр-міністр Куби.

Західні фахівці дотримуються іншої точки зору. Вони вважають, що проголошені перетворення, у разі їх виконання, фактично відкотять соціалістичні реформи, запроваджені після революції 1959 року.

Пакет трансформаційних заходів суттєво зменшить роль державного бізнесу, розблокувавши приватне підприємництво, яке тривалий час було обмежене бюрократичною системою. Вперше бізнесам на Кубі дозволять наймати понад 100 працівників. Підприємцям також дозволять володіти кількома приватними компаніями.

Рух приватного капіталу полегшать завдяки більш гнучкій приватній банківській системі, яка перебуватиме під наглядом держави, а також завдяки цифровому ринку іноземної валюти в режимі реального часу з уповноваженими агентами. Нові заходи також передбачають запровадження нової податкової системи та покладення часткової відповідальності за фінансування державних послуг як на державні, так і на приватні підприємства.

Не зрозуміло, наскільки швидко (і через які механізми) буде впроваджено широкий комплекс нових заходів. Це, на думку експертів, залишає багато відкритих питань.

Ситуація на Кубі

З моменту розпаду СРСР, який тривалий час підтримував кубинську модель, бюрократична та неефективна економіка Куби зазнає труднощів із забезпеченням потреб населення. Країна протягом тривалого часу забезпечувала своїм громадянам субсидовані державні послуги, зокрема безкоштовну або дешеву освіту, медичне обслуговування та транспорт. Багато з цих послуг останніми роками фактично занепали через неефективність уряду та ослаблення економіки.

Жорсткі санкції адміністрації президента США Дональда Трампа – включно з багатомісячною нафтовою блокадою – залишили Кубі мало простору для маневру. Це завдало руйнівного удару по й без того ослабленій економіці, спричинило відтік іноземного бізнесу та знищило надзвичайно важливу туристичну галузь.