Буфер для Трампа чи камінь спотикання: чому Москва й Брюссель нервували перед зустріччю в Абу-Дабі

Президент США Дональд Трамп анонсував "нову форму" України напередодні переговорів в Абу-Дабі. Водночас Кремль підвищив рівень власного представництва на цій зустрічі. Схоже, сторони справді готуються до предметного торгівлі. Однак за кілька годин до старту консультацій виник камінь спотикання, через який вже нервують у Москві, а з Вашингтона намагаються гасити сполох.

Чи розсиплеться нова спроба дипломатичного врегулювання - розбиралася Gazeta.ua.

Дипломатичний десант у Перській затоці та реакція Кремля

Україна набуде дещо іншої форми за підсумками переговорів, заявив Трамп, коментуючи наближення мирної угоди. Це вже інша країна з точки зору географії, миттєво відгукнувся з-за океану речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Про те, що йдеться не лише про перенакреслення кордонів, свідчить стрімке зростання інтересу Євросоюзу до перебігу зустрічі. Ще у п'ятницю, 6 листопада, в Єврокомісії не могли надати чіткої відповіді щодо делегування представників від Брюсселя. Проте у ЗМІ ширилися чутки, що Європа обов'язково буде присутня.

Вже 9 листопада, одночасно із заявою Трампа про "нову форму", видання Politico повідомило: до Абу-Дабі прямують делегати Єврокомісії та Ради Європи, а також радники з нацбезпеки урядів Франції, Німеччини та Великої Британії. Пізно ввечері 9 листопада в НАТО підтвердили відрядження керівника офісу генерального секретаря Альянсу Джеффа ван Леувена.

Ультиматуми Москви та нервова відповідь Вашингтона

Європейський десант викликав різку реакцію Кремля. Якщо ще кілька днів тому в Москві спокійно реагували на чутки про присутність ЄС в Абу-Дабі, то тепер росіяни відкрито демонструють роздратування.

Переговори відбудуться виключно між Росією та Україною за посередництва США, категорично заявив Пєсков. Водночас постійний представник РФ в ООН Василь Небензя на екстреному засіданні Радбезу 9 листопада пригрозив Європі прямим військовим зіткненням: "Якщо вона сама розв'яже війну, події можуть розвиватися стрімко".

Підтвердженням того, що це не ритуальна риторика, став допис у соцмережах спецпредставника президента США з мирних місій Джареда Кушнера.

"Перед початком тристоронніх переговорів за участю України та Росії в Абу-Дабі ми - я і представники офісу спецпосланця - зустрінемося з нашими партнерами з України, ЄС, НАТО, Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії", - сказав він.

Невдоволення Брюсселя та пастка для європейської безпеки

Кушнер пояснив подібний двоставковий формат необхідністю координувати питання європейської безпеки та післявоєнного майбутнього України.

Однак у Брюсселі сприйняли це як витискання на периферію. Будемо наполягати на "відповідному форматі" обговорення нової архітектури європейської безпеки, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пізно ввечері 9 листопада. Передумовою будь-яких подібних дискусій вона назвала негайну угоду про припинення вогню в Україні.

На жодну "заморозку" ми не погодимося, відрізали у відповідь у Москві.

Очевидний кут затишшя ще до початку консультацій змусив занепокоїтися навіть Нью-Делі.

Фактор Індії та тактика секторальних перемир'їв

9 листопада президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді наголосив на конструктивному підході Києва: "Потрібна така ж готовність іти на деескалацію від Росії".

Йдеться насамперед про припинення вогню - це той максимум, на який орієнтуються американські посередники. Офіційний Київ не покладає надмірних сподівань на переговори в Абу-Дабі, тому Зеленський закликав індійського лідера знайти варіанти, "якими своїми кроками та діалогом з іншими лідерами вона (Індія) може докластися до наближення кінця війни".

Одним із таких напрямів може стати гарантування продовольчої безпеки. Це означає, що реальна програма-максимум української делегації в Еміратах - досягнення хоча б секторальних перемир'їв.

Різночитання мети: розвідка Кушнера проти запитів Лаврова

У Вашингтона та Москви суттєво різниться бачення завдань зустрічі. Переговори в Абу-Дабі торкнуться узгодження принципів, які схвалять для завершення переговорів із повноцінного урегулювання в Україні, запевнив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Натомість Кушнер окреслив ширше та гнучкіше коло питань: побоювання України та РФ у сфері безпеки, пропозиції та можливі рішення у післявоєнний період. Зокрема, йдеться про розробку надійних гарантій безпеки, механізми запобігання новим конфліктам, комплексний економічний план відбудови України та гуманітарні кроки.

"Сподіваємося знайти точки дотику", - зауважив він.

Отже, для Білого дому це передусім спроба якісно прозондувати ґрунт і з'ясувати, чи можливий повноцінний переговорний процес взагалі.

Прагматизм Білого дому: енергетика проти геополітики

Адміністрація чинного президента США просуває концепцію нової європейської безпеки, де фундаментальною опорою стають прямі економічні інтереси, підкреслив керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"Зокрема, повернення Росії на енергетичний ринок Європи під патронатом і при участі США. Команда Трампа орієнтована не стільки на гарантуванні стійкої безпеки в Європі, скільки на прагнення заробляти на відносинах між Європою, Україною і Росією", - наголосив політолог.

Чи це стане спробою формального примирення Європи з РФ, чи військово-політичного стримування Москви - наразі залишається відкритим питанням.

Зустріч в Абу-Дабі має показати, чи є у Росії справжні бажання вести переговори, чи це шоу, підсумував міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль за підсумками переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо на полях саміту G7 у Парижі. Водночас сам очільник Держдепартаменту США робить ключовий акцент саме на гарантіях безпеки.