На світових ринках ціни на нафту суттєво знизились – здешевлення склало середні 1,5%. Причина – занепокоєння інвесторів через американські мита. Очікується, що ці заходи можуть призвести до уповільнення економічного зростання та, відповідно, зменшення попиту на пальне.
Про це повідомляє Reuters. Зазначається: водночас окремі марки нафти здешевшали ще більше. Так, станом на 02:55 за Гринвічем:
- Ф’ючерси на нафту Brent знизились на 1,1 долара, або 1,6% – до 66,86 за барель.
- Нафта марки West Texas Intermediate (WTI) здешевшала на 1,11 долара, або 1,7% – до 63,57 за барель.
При цьому наголошується: ефект від здешевлення основних марок ресурсу посилює помітне зростання вартості ресурсу під час попередніх сесій. Зокрема:
- Brent тоді здорожчала на 3,2%;
- WTI – на 3,54%.
“Загальний тренд залишається низхідним, оскільки інвесторам складно повірити у стабільне зростання попиту та пропозиції на нафту. Особливо на тлі негативного впливу тарифів на глобальну економіку та збільшення постачання від ОПЕК+”, – йдеться у повідомленні.
При цьому наголошується: також ціни знизились через послаблення побоювань щодо дефіциту постачань. Це, зазначається, сталося після “ознак прогресу в ядерних переговорах між США та Іраном”.
Аналітики нагадали: минулого тижня побоювання з приводу скорочення постачань іранської нафти – а також сподівання на торговельну угоду між США та Європейським союзом – сприяли зростанню нафти марок Brent та WTI приблизно на 5%. Це, зазначається, “було перше тижневе здорожчання за останні три тижні”.
“На переговорах США та Іран домовилися розпочати підготовку рамкової бази для ймовірної ядерної угоди. … Цей прогрес відбувся за введенням додаткових санкцій США минулого тижня проти незалежного китайського нафтопереробного заводу, який, як стверджується, переробляв іранську нафту, посилив тиск на Тегеран на тлі переговорів”, – пояснили автори матеріалу.
Втім, резюмується, попри це, ринки продовжують демонструвати ознаки тривожності. Причинами цього, зазначається, є:
- американські мита;
- торгова війна між США та Китаєм.
Як повідомляв OBOZ.UA, тим часом Чехія приєдналася до клубу країн, які зуміли повністю відмовитися від російської нафти. Це стало можливим завдяки проекту TAL-PLUS, який полягав в модернізації Трансальпійського нафтопроводу (TAL).
Джерело: OBOZ.UA
